Чому надто багато сидіння шкідливо для здоров’я

Всім відомо, що ми маємо якнайбільше часу рухатися, але останнім часом з’являються докази що нам треба також треба менше сидіти.

Дослідження свідчать що проводити час сидячи та лежачи шкідливо для здоров’я незалежно від Вашого рівня фізичної активності.

Вчені знайшли зв’язок між надмірним сидінням і ожирінням, діабетом 2-го типу, деякими видами раку та передчасною смертністю.

Вважається що сидіння протягом тривалого часу призводить до сповільнення метаболізму, що впливає на здатність тіла контролючати рівень цукру в крові, тиск та розщеплення жирів.

Продовжувати читання Чому надто багато сидіння шкідливо для здоров’я

Вплив фізичної активності на стан здоров’я

Я нещодавно підписався на один з онлайн курсів http://coursera.org що висвітлює зв’язок між фізичною активністю людини, її харчуванням та станом здоров’я. Звичайно, всім відомо що треба вести активний спосіб життя і правильно харчуватися щоб бути здоровим. Але хто знає конкретні цифри, що відображають цей вплив? Наприклад, на скільки знизиться ризик серцевосудинних захворювань в 40 років якщо бігати повільним темпом на протязі 30 хв тричі в тиждень? Я навіть не уявляв до прочитання висновків з цілого ряду досліджень які були проведені в США на протязі декількох десятків років. Я не буду наводити конкретні цифри, хоча вони дуже цікаві. Ви можете почитати офіційні документи в оригіналі, нижче є посилання на них. Замість цього я розповім про кілька цікавих і не завжди очевидних висновків зроблених в документі.

Про дослідження

www.health.gov paguidelines Report pdf CommitteeReport.pdfДослідження проводилися на протязі пари останніх десятиліть переважно серед представників європеоїдної раси, до якої відносяться і українці. Різні дослідження вивчали вплив фізичної активності на серцевосудинну, дихальну системи, опорно-руховий апарат, ризик ракових захворювань, психічне здоров’я (імовірність депресії, якість сну), рівень обміну речовин в організмі. Також досліджувався вплив фізичної активності на людей з обмеженими фізичними можливостями та жінок в період вагітності.

Загалом це дуже цікавий документ, що займає 680 сторінок.

Основні висновки з нього можна знайти тут.

Повна версія документу є тут.

Мінімальна фізкультура – це значно(!) краще, ніж взагалі нічого не робити.

Ризик різноманітних захворювань в людей які хоча б щодня роблять зарядку помітно менший, ніж в тих, хто собою взагалі не займається. А якщо ви хоча б тричі в тиждень бігаєте, то ризик знижується мало не вдвічі.

Тож, коли ви наступного разу вирішуватимите виходити на п’ятихвилинну пробіжку чи ні, мовляв п’ять хвилин бігу нічого не змінять – бігайте, тренуйтесь, працюйте! Це значно покращить ваше здоров’я.

Фізичні навантаження мають бути зростати поступово, особливо якщо раніше людина нічим таким не займалася.

В кожної людини свій рівень тренованості. Фізичні навантаження треба підбирати так, щоб вони були дещо важчими ніж повсякденні, звичні для людини. Тільки тоді це дасть позитивний ефект.

Якщо людина веде сидячий спосіб життя, то для її організму помітним навантаженням буде, наприклад, прогулятися пішки на протязі 10 хв. Якщо ви звикли ходити пішки на роботу кожного дня по 1 годині, то вам можна почати з 5-ти хвилинного бігу в повільному темпі.

Більш конкретні вправи треба підбирати залежно від рівня фізичної підготовленості і здоров’я людини.

Але в будь-якому разі фізичні навантаження мають зростати поступово.

Організм сам підкаже, якщо навантаження надто велике або мале для нього.

Лікарі радять зупинитися, якщо ви відчули біль в області серця під час тренувань. Можливо, організм поки що до цього не готовий.

Рівень здоров’я зростає зі збільшенням рівня фізичної активності до певної межі.

Рівень ризику різних захворювань падає по-різному зі зростанням рівня повсякденних фізичних навантажень людини.

Дуже помітна різниця спостерігається між сидячими людьми та тими, хто бігає в повільному темпі по 15 хвилин тричі в тиждень. Це вважається в висновках досліджень помірною фізичною активністю людини.

Помітний, але для деяких захворювань дещо менший, прогрес спостерігається і при збільшенні тривалості пробіжки до 30 хв все ті ж 3 рази на тиждень.

Далі прогрес падає, але все ж тримається до дуже високих рівнів підготовки (щось типу фітнес-тренерів – в документі не уточнювалось).

Після цього прогрес замінюється регресом і рівень здоров’я зменшується при подальшому збільшенні фізичних навантажень. Це підтвердження поширеної думки що професійний спорт шкодить здоров’ю. Але рівень здоров’я професійних спортсменів все одно значно вище, ніж в людей з низькою чи помірною  фізичною активністю.

Отже, найбільш вигідна по співвідношенню здоров’я/витрачений час є фізична активність, що відповідає 30 хв пробіжкам в повільному темпі тричі в тиждень. Саме її треба старатися досягнути якщо немає багато часу на своє здоров’я, як це часто буває в сучасному світі.

Чоловікам не підходить сидячий спосіб життя.

Ризик серцевосудинних захворювань у чоловіків, що ведуть сидячий спосіб життя в 9 разів(!) вище за жінок. Мабуть саме тому бухгалтер та касир вважаються жіночими професіями, а будівельник та військовий – чоловічими)

Те, що для жінок малорухливий спосіб життя не такий страшний як для чоловіків свідчить наступний висновок дослідження. Виявляється, жінки що виконують помірну кількість фізичних вправ щодня хворіють серцевосудинними захворюваннями на 20 відсотків рідше, ніж неактивні, а чоловіки – на 40!

Отже, чоловіки отримують від фізичних навантажень значно більшу користь, ніж жінки.

Саме тому чоловікам в першу чергу чергу треба займатися фізкультурою.